Ікона радянської індустріалізації: харківський Держпром

«Що, в першу чергу, варто оглянути у Харкові?». Людина, яка хоч трохи тямить в архітектурі, відповість не це питання однозначно: «Держпром!». Диво радянського конструктивізму знаходиться в самісінькому центрі міста, на площі Свободи.

«Чудова гармонія, що виражає дух робітничого класу» (Максим Горький)

Держпром або російською Госпром (не плутати з Газпромом) – архітектурна пам’ятка у стилі конструктивізму, яку називали першим радянським хмарочосом. Розшифровується як «будинок державної промисловості». Роки будівництва Держпрому: 1925-1928. Є однією з найбільших непромислових споруд в Україні.

Держпром у Харкові (на той час – столиці України) зводився з єдиною метою: він мав виражати собою усі здобутки УРСР в царині індустріалізації. До того ж, столиця новоствореної республіки не мала в своєму розпорядженні великої будівлі, у якій можна було б розмістити наркомати, трести та інші важливі «офіси». Саме тому у березні 1925 року на черговому засіданні Української економічної ради було вирішено: будуємо!

Усього на конкурс з будівництва архітектурного гіганта було подано 19 різних проектів. Кращим була визнана робота ленінградських зодчих під керівництвом Сергія Серафімова. Згодом для будівництва був виділений пустир на околиці старого міста. Цікавий епізод стався під час риття котловану. В районі нинішнього шостого під’їзду споруди були знайдені кістки мамонта. Набожні й темні селяни, що брали участь в роботах, побачивши ці кістки, не на жарт перелякались. Вони відмовлялись працювати далі, вважаючи, що відкопали роги самого диявола.

«Будинок-гора» зводився прогресивним на той час методом «плавучої опалубки». Висока міцність будівлі пояснюється її структурою. Держпром складається з групи об’ємів різної висоти, сполучених між собою переходами. Через це резонансні частоти цих об’ємів, накладаючись одна на одну, суттєво ослаблюють можливі вібрації всієї споруди. Цей інженерний прийом, до речі, активно використовують у сейсмонебезпечній Японії при зведенні хмарочосів.

В цілому для будівництва Держпрому було задіяно більше 5 тисяч працівників. Урочисте відкриття «бетонно-скляного гіганта» відбулося 7 листопада 1928 року.

Основні технічні характеристики споруди:

13 поверхів;

12 ліфтів;

60 000 квадратних метрів корисної площі;

4500 віконних отворів

висота – 108 метрів (разом з антеною телевишки);

загальна вартість споруди: понад 14 млн. карбованців.

На будівництво Держпрому було витрачено 9000 тонн заліза, 1300 вагонів цементу і близько 40 000 квадратних метрів скла.

Будівля Держпрому має неабияке сакральне значення для Харкова. Його зображення нерідко зустрічається і на мозаїках радянського часу:

і на сучасних настінних графіті:

Держпром і сьогодні домінує у просторовій структурі центральної частини Харкова.

Нині велика частина приміщень Держпрому пустує. В будівлі «квартируються» офіси різноманітних компаній, організацій і установ. Є тут і музей, присвячений історії будівництва споруди.

Ось така незвична будівля знаходиться у Харкові. Якщо доля занесе вас до столиці Слобожанщини, обов’язково приділіть їй увагу!

#міста #архітектура