Туманне сходження на гору Маковицю

4 мар. 2018 г.
1 мин. чтения

Карпати. Січень. Сніг? Де там... Густий туман і +5 на термометрі! Але навіть така погода не зіпсувала нам зимового сходження на одну з найпопуярніших карпатських вершинок.

Підйом на гору Маковицю ми розпочали з Яремчі. Старт - біля чарівного підвісного мосту через Прут.

Ріка в обіймах молочного меланхолійного туману виглядає казково.

Заходимо в старезний буково-смерековий ліс...

Букові листочки ніяк не хочуть розпрощатись із деревом.

Ліс закінчився. Після невеличкого привалу йдемо на фінішний штурм вершини.

Втомленим подорожнім надає сил та наснаги Божа Матір з янголами.

Схили Маковиці вкриті зигзагоподібними шанцями часів Першої Світової війни. Непросто уявити, що сто років тому в цій казковій місцині лунали постріли і точились бої.

Геть неочікувано з туману вигулькнула вершина, увінчана металевим хрестом. Висота гори - всього 984 метри. Завдяки доступності і нескладному підйому вона користується великою популярністю серед тих, хто приїжджає на відпочинок до Яремчі. Кажуть, з вершини відкривається непоганий краєвид, проте специфічні погодні умови не дозволили нам ним насолодитись.